Найдавніша згадка про церкву походить з перемишльських гродських книг за 1500 рік. Є згадки про церкву в селі і в податкових реєстрах 1515 та 1589 років та в люстрації 1565-1566 років, та жаль, не збереглися її описи.
Інвентар церкви, укладений 1733 року подає короткий опис церкви, що тоді була в селі: "Церква Св. Параскеви не дуже стара, але вгорі над банею ремонту потребує. Дзвіниця над бабинцем..." Дещо пізніше в інвентарі перекреслили згадку про дзвіницю над бабинцем і дописали "дзвіниця окрема збудована".
Візитатор 1761 року зазначив: "Церква старявська коло сто років або й більше, як виставлена коштом громадським. В коляці королівській..." Нову дерев’янну церкву збудували у 1792 році. Та вже 1841 року її знищила пожежа. Нову поставлено в 1868 році. Після Другої світової війни церква не була зачиненою.
Вхід у західній стіні бабинця має добудований на початку 1990-х років невеличкий присінок. Стіни інтер'єру церкви оббиті диктою у 1960-х роках і вкриті трафаретними орнаментальними розписами з окремими сюжетними біблійними сценами у 1987 році.
На південь від церкви розташована квадратова в плані двоярусна дерев'яна дзвіниця.
ЛІТЕРАТУРА: Слободян В. "Українське сакральне будівництво Старосамбірського району". - Львів: Камула.-2015. - 424 с.